Пані Сезанн нерухомо сидить у кріслі, оббитому жовтим сафьяном. Її обличчя з мигдалеподібними очима і правильним носом здається маскою. І тільки руки видають ознаки життя. Пані Сезанн звиклася з роллю дружини і натурниці і переносить все покірно. У картині немає нічого, що могло б розповісти про індивідуальність, смаки цієї жінки, її настрої та уподобання.
Тричі писав Сезанн портрет дружини в цьому кріслі, і всі три портрети написані в дуже короткий період. Картини здаються вправами художника у використанні трьох основних кольорів – червоного, жовтого і блакитного.
Обличчя жінки зображується за допомогою величезної безлічі тонів і відтінків. На жінці немає ні коштовностей, ні капелюха, її сукня хоч і скромне, але не призначене для роботи. Це дама з буржуазного суспільства в типовій обстановці, без прикрас і надмірностей.