У цій роботі втілився один з характерних для Ванесси Белл прийомів – поєднання пейзажу та інтер’єру. Столик біля вікна для художниці – лити привід, що дозволяє показати глядачеві те, що за вікном. Те, що там, – яскраво, життєрадісно і сонячно. Те, що тут, – приховано в тіні.
Предмети, що знаходяться в кімнаті, цікавлять автора лише остільки, оскільки вони перегукуються з пейзажем. Глядацька зала та сцена відокремлені один від одного віконною рамою і гардинами.
