Вся картина дуже гарна, простора, жива. В центрі зображена невелика тиха річка. День настільки спокійний і безвітряний, що непомітно ні найменшого коливання води. Вся річка нагадує одне суцільне дзеркало злегка прикрите опалим листям.
По деревах видно, що вже настала осінь. Листя знайшли жовто-червоні відтінки і починають потихеньку падати на ще зелену траву. Білява, злегка зігнута над річкою, берізка вже одягнула золотий осінній наряд. З-за дерев видніється блакитне небо злегка притрушено білими хмаринками. Вся природа насолоджується останніми теплими днями осені і намагається якомога більше увібрати в себе її краси, безпосередності та вишуканості.
У всій цій красі мене найбільше вражає річка. Настільки реалістично і я б навіть сказала, фотографично вона зображена. У ній відображається вся краса парку. Розмиті береги, повислі коси трави, відображення дерев і кущів і шматочок світлого неба. Всі зображено настільки точно, правдиво і реалістично, що нагадує великий сучасний знімок і навіть не віриться, що все написано чуйною рукою людини. Не захоплюватися цією картиною неможливо.
