Кубізм з його розкладанням форм. Футуризм, проголошує верховенство енергії руху в сучасному житті. Об’єднавши принципи двох прогресивних напрямків світового мистецтва, російські майстри живопису створили своє, оригінальне напрямок – кубофутуризм. Робота К. Малевича “Точильник” сьогодні є класичним твором цього нового “-ізму” XX століття.
Друге, додаткове назва картини – “Принцип мелькання”. Воно немов дає підказку про те, чого хотів домогтися художник і що намагався донести до глядача. У численному повторі нескінченно роздрібнюється граней, силуетів і контурів, у сталевому колориті з включенням іржаво-червоно-оранжевих плям, майже фізично відчуваються ритмічне миготіння спритно натачиваемого ножа, руху ноги, натискає на педаль, вгадуються повороти голови людини, уважно стежить за своєю роботою. Без повторів і ламаних ліній показано лише точильний круг і колесо, але і вони майстерністю художника передані в русі.
За нагромадженням повторюваного предметного ряду складно спочатку розгледіти простір, що оточує точильника. Але при віддаленому розгляді оку відкривається щось, що нагадує сходи – праворуч і перила з балясинами – зліва, які при першому розгляді здавалися не пов’язаними один з одним рейками і пляшковими шийками. За фігурою працюючої людини вгадуються обриси столу жовтого кольору, і велика біла ваза біля перил.
Картина відповідає духу епохи – заряджена позитивним настроєм технічних звершень, наповнена енергією нескінченного руху вперед.
Написана ще в 1912 році, робота була відправлена Малевичем на Першу російську виставку 1920 року. Тут картина була викуплена американської художницею і перевезена в США, де і знаходиться в даний час.
