Герард Терборх – видатний майстер жанрового живопису голландської школи XVII століття. На початку своєї кар’єри він писав в основному сцени з селянського життя і солдатів, а з кінця 1640-х почав спеціалізуватися на сценах в інтер’єрах з невеликою кількістю дійових осіб – як правило, це були пари, дами за читанням, листом і музикуванням.
Не виключено, що зображена тут дама – сестра художника. Художник жив у нужді, цим пояснюється те, що в якості моделей він використовував вузьке коло близьких людей, зокрема сестру Гезіну. Швидше за все саме вона представлена на картині “Жінка, яка миє руки”.
Зазвичай подібного роду сюжети трактуються дослідниками як алегорія розпусної життя, але в даному випадку зміст твору, ймовірно, представляє алегорію чесноти. Її символи – задернутий полог ліжка, умивання рук дамою, відсутність ювелірних прикрас на столі і нарешті собака, що оберігає спокій господині.
Найяскравішою ілюстрацією значення символу тварини може служити картина Яна ван Ейка “Портрет подружжя Арнольфіні”, що зберігається в Національній галереї в Лондоні. З мальовничою точки зору Терборх в цій роботі проявив себе як неперевершений майстер передачі матерії, зокрема білого атласу і різнобарвною скатертини столу.
