Для Миколи Костянтиновича Реріха Гімалаї були не просто найбільшим гірським масивом, але гори ці красою і незвичністю своєї нагадували справжню скарбницю великих снігів. На створеній в 1936 році картини Реріха “Канченджанга” художник зобразив велику пятивершинную гору в Гімалаях. Гора ця є одним з найбільших восьмитисячників світу, тобто чия загальна висота більше восьми тисяч метрів над рівнем моря. Канченджангу Реріх зображував у різних станах дня і ночі, ранкових туманів і вечірніх закатних вогнів. Всі ці гірські образи були різні і незвичайні, серед них не було схожих, однотипних робіт. Всякий художній образ автора відрізнявся і був самодостатнім і повноцінний.
Картина “Канченджанга” поєднує в собі тонкий ефект легких темперних фарб і різких обрисів гірських вершин. М’які складні відтінки кольору виступають своєрідним композиційно-колористичного рівновагою, приводячи в гармонію строгість малюнка скелястих гір і вільних пишних хмар, неразделимих з холодними гірськими туманами багатобарвних і багатошарових. Простір неба в даній роботі Реріха прописано єдиним щільним барвистим шаром в один яскравий синій тон.
Гірська вершина Канченджанга виглядає справжньою скарбницею снігу, завдяки білим матовим відтінкам. Вістря гір світиться блідим духом проступають в цьому абсолютно чистому прозорому повітрі, в якому всі фарби засліплюють і оточують своїм активним світінням. Зображення гір об’ємно і звучить єдиною системою біло-синіх контрастів. Зображення прохолодного повітря і туманів відрізняється розмитістю контурів і розпливчастістю силуетів і лінійного малюнка.
Хмари нагадують “чудовий град”, ласкаемий теплом і млістю сонячних променів. Темперні фарби як не можна краще передають ці рожеві, лілові, бузково смуги багатошарової хмарності, що нагадує величезний небесний нікому невідоме місто. Небесний тихий град цей служить скромною обителлю хмар, рожевих туманів і вітру. Канченджанга – це справжня обитель духа, білих снігів, холодного зоряного світла, яскраво-синього неба і мовчання гірських вогнів.
Живописний твір загадкового художника Миколи Реріха “Канченджанга” малює перед нами не стільки гірський пейзаж, скільки справжній образ одухотвореної природи, де кожна частинка буття наповнена сенсом і мрією духу. Глибина і відкритість фарб говорить про глибину художнього задуму і глибині духовних устремлінь самого художника.
