Картина “Місячна ніч” була створена художником в 1880 році. Крамського залучали нічні пейзажі. Тут він прагнути показати всі чари, освітлення місячним світлом, як з настанням ночі все змінюється, перетворюється до невпізнання.
Перед нами, в центрі картини, гарна, юна жінка, сидить на лавці в старому парку, біля ставка. На ній одягнене біле плаття. Всі навколо мерехтить сріблястим світлом місяця. Від картини віє тишею і спокоєм. На мою думку, жінка задумалася, а може вона щось згадує, обличчя її оповив смуток. Її сукня схоже на весільний наряд.
Природу ж художник зобразив бездоганними мальовничими лініями. Образ жінки присутньої на картині створює романтичну атмосферу, спонукає до обдумування сюжету.
Я уявляю, що жінка когось чекає, і напевно це її подруга, вони не бачилися багато років, і за цей час багато чого сталося і змінилося в житті героїні. Вона вийшла заміж за нелюба, наполяганням батьків і не щаслива в шлюбі. Вона любить зовсім іншого, якому довелося виїхати з країни. Але подруга затримується і напевно вже не прийде.
В очах жінки туга від самотності, її ніхто не розуміє, їй важко в цьому світі. І вона сидить і згадує, якою веселою і життєрадісною вона була, за якихось 10 років тому. Що нічого не заважало їй любити, і бути коханою. А зараз їй треба повертатися додому, де її чекає чоловік, якого вона всього лише поважає. Від цього їй стає ще болючіше і мимоволі з очей котиться сльоза. Чарівності ні, і повернути час назад неможливо, що пройшли вже не пережити заново і треба рухатися вперед.
Картина Крамського дозволяє мріяти, додумувати сюжет і фантазувати. Дозволяє придумати свою казку зі щасливим кінцем, але дивлячись на обличчя молодої жінки розумієш, що кінець не може бути щасливим, смуток огортає глядача разом з головною героїнею, і вже мимоволі, створивши свій сюжет, починаєш співпереживати їй.
