Марку вперше виступив разом з фовистами, і його раннім полотнам властива та ж різка барвистість, яка відрізняє роботи молодого Матісса. Але вже через рік або півтора Марці відходить від цієї течії. Характер його робіт змінюється: фарби стають стриманішими і гармонійніше, художника починає все більше цікавити проблема передачі атмосфери. Як спадщина фовізму у Марці зберігається схильність до сміливих барвистим узагальнень і використання чистого звучного кольору поряд з валерами.
Серед величезної кількості створених Марці пейзажів приблизно половину складають види Парижа. Своєю творчістю Марці продовжував і розвивав традицію, започатковану імпресіоністами. В його полотнах вигляд Парижа знайшов незабутньо характерні риси. Особливо охоче художник писав Сену, то виблискує під променями сонця, то похмуру і темну від осінніх дощів, то зображаючи її в імлисті зимові дні, коли води річки набувають жовтуватий відтінок…
“Набережна в зелені” є прекрасним зразком живопису Марці. У цій картині проявляється відмітна властивість його таланту: вміння конструктивно будувати чітку, легко доступну для огляду композицію. Горизонт піднято, лінії набережної по діагоналі перетинають простір картини. Динамічність композиції врівноважується, однак, “плоским” кольором: засвоївши уроки фовізму, Марці навмисно послаблює колірну перспективу.
Прагнучи передати враження спекотного літнього дня, він зводить колористичне вирішення картини до нечисленних, але абсолютно точно знайденим співвідношенням: за контрастом з білими і палевими площинами, як би залитим світлом, особливо глибокими і здаються холодними лілові тіні. Яскрава зелень густого листя місцями “проривається” рудуватими, немов побуревшими від сонця, плямами. Відчуття спекотного дня посилюється і тим, що Марку підкреслює ліловою фарбою чіткі контури тіней, похилої деревами на середину вулиці.
З’єднання протилежних начал – поєднання архітектурної класики і повсякденності в самому мотиві, динамізм і разом з тим строгий розрахунок композиції, вживання півтонів і чистого кольору-додає пейзажам Марці неповторну характерність, повідомляє його творів і життєву достовірність і загостреність сприйняття, властиву нової живопису. Картина надійшла в Ермітаж в 1930 році з Державного музею нового західного мистецтва в Москві.
