У період Едо дістатися до кварталу Есивара можна було тільки водним шляхом, звернувши з Сумидагава в канал Санъябори, а потім, висадившись на берег, пройти по дамбі Ніхон-дзуцуми вздовж каналу Санъябори і потрапити в квартал. Дамба була зведена в 1620 році для захисту від повеней, у її будівництві брали участь дайме з усієї Японії – можливо, цим пояснюється її назва “Японська гребля”.
На другому плані гравюри видно міст Имадобаси біля злиття Сумидагава і Санъябори, по обидві сторони від якого розташовувалися ресторани “Юмэйро” і “Такэро”, вогні яких світяться в ночі. За ними височіє гора Мацутияма, тут знаходився монастир Кинрюдзан – Гора Золотого Дракона, в просторіччі Мацуяма Сетэн. Глядач бачить гору з східного берега річки Сумидагава, який називався Мукодзима – “Острів навпроти”.
На передньому плані зображена гейша, яку супроводжує слуга з ліхтарем, частина його зрізана краєм гравюри. Можливо, це кохана Хиросигэ, гейша Коман. Річка й небо світяться міріадами зірок. Це один з найбільш виразних нічних пейзажів серії. Сутінки в ранньому варіанті гравюри переходять в глибоку ніч у другому: на тлі майже чорного неба яскравіше сяють зірки, відбиваючись у волі. Передній план також стає чорним. Зміни торкнулися і кольору кімоно гейші.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)