Один з провідних майстрів “Блакитної троянди”, П. Ст. Кузнєцов в 1912-1913 подорожував по Середній Азії, привізши з поїздки спогади про життя східних народів і роботи, що зафіксували багато з побаченого. На картині “Вечір у степу” художник зобразив сцену з життя киргизьких кочівників.
Жінки зайняті повсякденними справами, мирно пасуться вівці, навколо розлиті спокій і тиша. Відпочивальниця природа і людина перебувають у гармонійній єдності. У композиції немає зайвих деталей: тільки земля, небо, тонкі деревця, кілька овець та дві жіночі фігури, оповиті м’яким світлом; немає тут і конкретних топографічних або етнічних характеристик, завдяки чому межі зображеного розсовуються до вселенських масштабів. Простір наближається до умовності, легкі широкі мазки немов передають його спокійне і рівне дихання.
