Зображати дітей завжди було цікаво. Вони як відкрита книга ще не навчилися ховати свої емоції і почуття від стороннього погляду. Цим і користується В. І. Фірсов. На його полотні “Юний живописець” відразу дві дитини. Один з них позує, а інший пише портрет. Що цікавого і важливого я побачила для себе на цій картині?
З першого погляду, я зрозуміла, що перебуваю в майстерні художника. Та ось і сам він. Не може бути! Адже за мольбертом сидить зовсім юний людина. Я б не дала йому навіть п’ятнадцяти років. І все ж. Його серйозність, і те, що полотно, над яким він працює майже готове, говорить про те, що це його майстерня. У ній він проводить досить багато часу. А робота, над якою він зараз працює, свідчить про талант маленького генія. Незрозуміло тільки його ставлення до цього заняття. Чи подобається йому писати? Бачить в цьому він своє майбутнє?
Відкритий переді мною світ ставить багато питань, але і відповіді теж дає сповна. Наприклад, на полотні Фірсова ми можемо побачити ще однієї людини. Це мати дитини. Вона, почувши про даровитом хлопчика, вирішила зробити портрет дочки. Звідки вона дізналася про юного художника? Швидше за все чутка про нього рознеслась по всьому місту. Кожен кинувся за пошуком талановито виконаної роботи, яка прикрасила б їх домашню галерею.
Про звичкою багато працювати, говорять і інші деталі. Ось на столі стоїть манекен. Він дозволяє моделювати рухи живої людини, щоб зображення виглядало правдоподібно точно. Хлопчина вирішив спробувати себе в різних жанрах. Тут є і портрет, що висить на стіні, і пейзаж, але є і скульптура. Та й сама розслаблена поза художника показує наскільки звично для нього це заняття. А судячи з одягу, в ньому вгадується учень будь-якої художньої Академії. Мені здається, що з часом у цього художника з’явиться велике ім’я, яке буде звучати і закликати ще більше клієнтів йому позувати.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)