Картина Аркадія Пластова “Фашист пролетів”, одна з небагатьох, яка, на мій погляд, не вписується в його традиційні образи. Для мене це картина-протиріччя. Тут зображена природа і вся її краса, але в той же час затьмарене війною і загибеллю. Вся простота життя зображена на інших картинах А. Пластова тут відсутня. Під час війни ніхто не відчував простого життя, вона була складна і з великими втратами.
Не знаючи назви картини, а просто подивившись на неї, можна подумати, що це простий осінній пейзаж. Але придивившись, розумієш, які страждання і біль тут зображені. На передньому плані, лежить бездиханне тіло молодого пастушка. Його вірний друг-пес поряд виє по своєму господареві. Він просить, щоб той встав і пограв з ними. Стадо корів, дивиться на них. Деякі сховалися в кущах, а деякі лежать вже мертві. Вони, як і їх пастух потрапили під обстріл фашистського літака, який видно вдалині.
Ще більшу біль і тугу приносить задній план. Світле небо, безкраї зелені поля, золотисті дерева. Такою красою неможливо не милуватися. Але милуватися вже нікому. Від однієї лише думки про це, все як бут-то потьмяніло. Як шкода, що з-за жадібності і байдужості окремих людей страждають мільйони. Вони стають лише темними плямами, бездиханно лежать на сирій землі.
Я думаю цією картиною, на прикладі лише одного бідного хлопчика, автор хотів показати, наскільки потрібно цінувати життя і не тільки свою, а всього живого. Всі наші дії впливають на все живе, в тому числі і людей з якими ми навіть незнайомі. Тому перед тим, як щось зробити для себе, подумайте про інших. Життя дане кожному своя, і ніхто не має права її відбирати через свою примху.