Центральною темою картини “Книжкова крамниця” став лубок, роль народного мистецтва у житті селян. За словами Федора Буслаєва, знавця давньоруської літератури та фольклору, лубок “значив для російського народу більше, ніж Сікстинська мадонна для італійців”. Сам Васнецов досить рано почав збирати лубок, вбачаючи в ньому естетичне вираження народних понять про добро і красу.
У картині ці поняття з’єднані в повчальної сцені пояснення священиком моралі лубка “Страшний суд” селянинові, зачаровано разглядивающему яскраву картинку. По своїй щирості, життєрадісності і безтурботності ця картина з яскравим весняним сонцем, висвітлюють натовп селян, зі зграйкою голубів на даху і дітлахами, зосереджено розглядає розкладені картинки, схоже настрою, традиційно притаманне народній творчості.
Прагнення розкрити естетику народної художньої традиції, використовувати її поетику незабаром повністю заволоділо художником, стало істотою його творчої індивідуальності. Недаремно він говорив Стасову, що різкого переходу наприкінці 1870-х років від побутового жанру до билинно-казкових сюжетів у нього не було. “Як я став з жанриста істориком, – писав він, – точно відповісти не зможу. Знаю тільки, що під час самого ярого захоплення жанром, в академічні часи в Петербурзі, мене не покидали неясні історичні і казкові мрії…
Протиставлення жанру та історії в моїй душі не було, а стало бути, і перелому або який-небудь перехідною боротьби в мені не відбувалося. Деякі з картин наступного періоду, московського, були задумані мною ще в петербурзький період…”.
