Ця картина повествовательна і багата подробицями. Тут найбільш яскраво проявився 1 з головних принципів поетики Шагала – використання взятих з життя звичайних і знижених деталей, переданих у всій характерності, і втілення їх у символічний образ.
У лівій частині картини показано народження, трактоване як таїнство. Перед нами пірамідальна композиція з 3 фігур – породіллі, повивальної бабки, тримає новонародженого, і чоловіки. Останній зображений сидячим на підлозі свідком того, що відбувається і відіграє у ньому другорядну і навіть комічну роль. Фігури як би виходять на світло із замкнутого простору, утвореного червоним балдахіном ліжка і символізує породжує лоно, жіноче начало і життя.
Лівою, “жіночого” частини картини протиставлена права, “чоловіча” частина. Якщо ліва частина статична, то в правій все повно руху. У вікно заглядають старий і дитина; чоловіки в кімнаті, не випадково укладені в коло золотистого кольору прояснюють для себе сенс і “тлумачать” його, подібно талмудистам. У простір картини вперше “на рівних” з людиною входить тварина.