Мишалон, незважаючи на свою ранню смерть, вніс помітний вклад у розвиток пленерного живопису. У 1817 за один із пейзажів художник отримав спеціальний приз з римської стипендією та з 1818 по 1821 працював в Італії.
Слідом за К. Берні він вивчав ефекти натурного листа, але його живопис не мала тієї старанності, яка була притаманна творам XVIII ст. Мишалон писав вільно, легко, намагаючись фіксувати всі відтінки кольорів, передавати той настрій, який створила сама природа.
Художник, звичайно, не встиг реалізувати свій талант повністю, проте в історію мистецтва він увійшов не тільки як один з найкращих пейзажистів, але і як один з вчителів К. Коро, який прийшов до Мишалону в майстерню учнем в 1821. Інші відомі твори: “Вигляд Колізею в Римі”. Лувр, Париж; “Вид Неаполя з висоти Везувію”. Лувр, Париж.