Робота “Стіг сіна у Живерні” написана знаменитим французьким імпресіоністом Клодом Моне в 1886 році. У цій картині художник використав одну зі своїх коронних умінь – він майстерно працював зі світлотінню. Художник завжди був зачарований грою світла в природі, багато часу присвятив спостереження за деталями даних явищ в живу. Він провів безліч свого роду вивчень світла, в наслідок чого для себе з’ясував, що найменша зміна світла може докорінно змінити вигляд якого-небудь об’єкта або пейзажу в цілому.
Художник вирішив використовувати результати своїх спостережень на практиці, створюючи безліч однакових пейзажів в різний час дня, при різному освітленні. Таким чином з’являлися цілі цикли схожих картин. Одним з таких циклів з’явився набір пейзажів з зображенням стогів сіна, в який і входить дане полотно. Художник створював цю роботу в Живерні, там він створив безліч інших своїх знаменитих картин, які згодом принесли йому чималу славу.
При першому перегляді картини складно побачити в ній щось особливе. Глядачеві важко зрозуміти, чому художника зацікавив даний пейзаж, бути може він вклав у нього якийсь таємний сенс.
На картині зображений самий звичайний будній день в тихій сільській місцевості. Картину можна візуально розбити на дві частини по горизонталі. У передній частині картини зображена свіжа темно-зелена трава, на якій розташувався масивний стіг сіна, який моментально кидається в очі глядачеві і привертає його увагу. Стіг виглядає злегка нерівним, що підкреслює реалістичність пейзажу, адже в реальності немає ідеальних речей.
За цієї свіжої смугою починається інша – освітлена сліпучим літнім сонцем, наделившим траву яскравими червонуватими відтінками. Перехід від світла до тіні зображений максимально чітко, він іде не по прямій, а по ламаній, що проходить по діагоналі полотна, що ще раз підкреслює його достовірність і динамічність. На задньому плані розташовується невелика гай і кілька будиночків, які з-за падаючого на них світла сильно контрастують з темними деревами позаду них. Все це надає картині легкості.
