Житіє Христофора було відомо з Босхом “Золотий легендою” Якова Ворагинского, за життя Босха перекладеної на нідерландська мова. Там повідомляється, що велетень на ім’я Репробус довго перебував у пошуках хазяїна. Йому хотілося, щоб його пан був найсильнішим і найбільш могутньою, тому спочатку він служив імператору, однак з’ясував, що є хтось сильніший, кого боїться навіть імператор, – диявол. Тоді Репробус перейшов на службу Сатані.
Але незабаром дізнався, що диявол – не найсильніший на світлі, оскільки боїться святого хреста. І Христофор вирішив служити Христу. Але як це зробити? Гігант відшукав відлюдника-християнина, щоб той роз’яснив, як він може стати слугою Христа. Відлюдник для початку привів Репробуса до річки, де був небезпечний брід. Він пояснив: тут гігант, завдяки своєму зросту, зможе бути корисним людям. Репробус не злякався роботи, адже він був дуже сильний.
Але одного разу його попросили перенести через річку маленького хлопчика. По ходу руху дитина ставала все важче і важче, і на середині річки вони з Репробусом ледь не потонули. Так гігант дізнався, що переносив через брід немовля Христа, який узяв на себе всі гріхи й негаразди світу. Спаситель хрестив Репробуса і нарік йому ім’я “Христофор”, що означає “несе Христа”. В епоху пізнього Середньовіччя Христофор був надзвичайно популярним і улюбленим святим. Він вважався заступником в періоди епідемій. Мощі святого довго зберігалися в іспанському місті Толедо, а пізніше були пересени в Абатство Сен-Дені у Франції. Від також вважається покровителем паромів, мостів і мореплавців.
За 30 років до Босха святого Христофора вже зображував інший нідерландський живописець – Дірк Баутс. Однак Босх пропонує своє бачення сюжету і вносить властиві тільки йому мотиви. Деякі з них розшифровуються порівняно легко, інші – складніші. Риба, що висить на ціпку Христофора, – традиційний символ християнства – анаграма від імені Христа). Вона протиставлена символу гріха – свині, натягнутої на трос над глеком. Розбитий глечик укріплений на дереві і перетворений в таверну. Вище чоловічок дереться по стовбуру до бджолиного вулика – в Нідерландах вулик вважався символом пияцтва.
Идилличность тонко написаного пейзажу затьмарює заграва далекої пожежі і голий купальник на березі, в паніці біжить від побаченого у воді чудовиська. Все це може бути витлумачено як прикмети ворожого і гріховного світу. Але, на відміну від інших творів Босха, “Святий Христофор” символи порятунку “переважують” всі диявольське і страшне: немовля Христос є надійним захистом для того, хто несе його на спині, а поруч з маленькою фігуркою відлюдника зображена собака – символ вірності.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)