1909 рік для Пікассо ознаменований початком нового періоду творчості – аналітичний кубізм, саме під такою назвою він увійде в біографію майстра і світова художня спадщина.
В даній роботі Пікассо звертається до жанру міського пейзажу. З полотна на глядача дивляться будинки міста з екзотичною назвою Хорта де Ебро. Це невелике містечко – батьківщина близького друга майстра Мануеля Пальяреса.
Тільки зароджується в творчості художника оригінальний стиль, кубізм набуває характеристику аналітичного, щоб через кілька років досягти своєї вищої точки розвитку і перетворитися в синтетичний кубізм. А зараз Пікассо працює над формою, подрібнивши її на прості геометричні фігури, експериментує з площиною, залишаючись при цьому в рамках монохромної колірної гами, щоб зосередити глядача лише на формі, як головної носительці змісту картини.
У цій роботі ми бачимо як художник “грає” з обрисами міських будинків на пагорбі, представляючи нам умовний образ заявленої програми картини, ніж його достеменне зміст.
І хоча весь простір роботи зламано, в картині вгадується передній та задній план з виступаючими над будинками горами. Це одна з “фішок” знаменитого майстра – злити в єдине ціле елементи пейзажу, лише намітивши відмінності планів і обрисів. Подібним прийомом художник буде користуватися не раз.
Дана картина поміщена в список найбільш відомих шедеврів з величезного творчого доробку Пікассо. Сьогодні ця картина виставляється в Берліні.