…Лише б під небом рятівної твердю Зустрівся в море шаленому Ледве помітний майже забутий Маленький острів по імені Щастя… С. Трофімов. “Під деревом пандановим” – картина, написана Полем Гогеном в 1891 році, стала частиною унікальної колекції таїті періоду життя автора. Вона не відрізняється своєю географією від решти полотен згаданого зібрання і оповідає про життя остров’ян.
Відразу хочеться відзначити досить похмурий колорит картини. Використання похмурою палітри фарб з переважанням червоного спектру натякає на вечірній час доби. Для висвітлення темного пейзажу Гоген застосував світло-жовтий колір для зображення неба. Така ж жовта смужка лягла на крайку води.
В якості героїв сюжету автор вибрав досить простих персонажів. Це жінки, які зупинилися під пандановим високим деревом. Згадане рослина примітно своїми велетенськими розмірами і тим, що використовується корінним населенням Таїті як сировинний джерело. Ще одна якість панданов криється в їх живучості та особливої фортеці коренів, уберегающих рослини від падіння під час ураганних вітрів. Загартовані жителі і не менш сильні дерева стали своєрідним уособленням свободи і могутньої волі народу Океанії.
Поль Гоген використовував горизонтальне побудова композиції. Він виділив перший – основний план картини і дальній. На далекому художник відобразив частина тропічного пейзажу з досить складним ландшафтом. Це і узбережжя з зеленим піском, і океан, і частина горизонту зі спіненими хвилями.
Для пожвавлення розповіді Гоген помістив в центр композиції чорного худого пса, а далі, на колоді, самотню жінку. В цілому композиція тиха і скромна на емоції. Це побутовий жанр, який не схильний до пафосу і перебільшення. Художник відобразив на полотні ту реальність, що оточувала його останні роки життя, і була особливо близька, ніж Париж – місце, де він був народжений.
