У Парижі Ван Гог сконцентрував свою увагу на створенні більш світлою і чистою палітри. Тео Ван Гог в листах матері писав, що Вінсент невпинно малює квіти. Яскраві насичені відтінки рослин дозволяли йому зробити колірний лад картин набагато більш чистим.
Але, крім квітів, темою для натюрмортів служили й інші предмети побуту, часом самі звичайні. Такі начерки мали характер навчальних робіт, в яких основна увага зосереджена на способі виконання картини. Ця робота, написана в 1887 році, свідчить про те, що художникові вдалося досягти значних успіхів у просуванні до поставленої мети.
Цибулю в горщику написаний дуже ретельно і акуратно, з допомогою тонкої кисті. Насичений зелений колір набуває на світлі холоднуватий відтінок. Соковита зелень контрастує з рожевим, оранжевим кольором малюнка шпалер. Ці шпалери можна побачити ще в декількох картинах Ван Гога, наприклад у “Натюрморті з графином і лимонами на тарілці”.
Мазками блакитної фарби Ван Гог показав відображення денного світла на стіні. Ті ж блакитні відтінки грають і на поверхні столу, поєднуючись з червоними, помаранчевими та жовтими рефлексами навколишніх предметів. Така гра контрастних мазків робить невизначений колір стільниці надзвичайно барвистим і цікавим.
