Пабло Пікассо, безумовно, один з найбільших художників 20-го століття. Популярності майстру надає не тільки антивоєнна позиція, виражена в його творах, але і створення стилю “кубізм”. Обидві ці речі знаходять відображення в “Плаче жінці”, відомому портреті Пікассо, виконаному в стилі аналітичного кубізму, проте з великим реалізмом, щодо інших робіт.
Полотно залишається знаковою для іспанського живопису і в наші дні, представляючи собою розвиток антивоєнної теми, зарожденной в Герніці. Остання створювалася як відповідь терору і бомбардуванням цивільних осіб під час іспанської громадянської війни. Після її завершення Пікассо провів багато часу, зображуючи заплаканих жінок, які грунтувалися на одній з фігур з’явилися в Герніці. Версія, нині зберігається в британській галереї Тейт, є останньою і найбільш складною роботою серії.
Моделлю для всієї серії заплаканих жінок була надзвичайно приваблива дівчина і професійний фотограф – Дора Маар, яка також була одним із провідних Сюрреалістів 1930-х років. Після зустрічі з Пікассо в Парижі, вона стала його коханкою, музою, однодумцем і зіграла важливу роль в розширенні й формування політичної свідомості художника. Крім герніки, їй присвячені інші портрети, в тому числі “Дора Маар з кішкою”, проданої в 2006 році за 95 мільйонів доларів.
“Плачуча жінка” з носовою хусткою зображує універсальний образ страждання, створений у стилі раннього аналітичного кубізму, що характеризується використанням кутастих і перекривають фрагментів, ніби портрет писався одночасно з декількох ракурсів. Для того, щоб підкреслити плоский характер роботи, Пікассо не робить ніяких спроб для створення глибини зображення, не застосовуючи лінійної перспективи, світлотіні та інших методів моделювання.
