У 1888 році після важкої хвороби Поль Гоген приїжджає в Бретань. Народ в Бретані своєрідний, зберігає свої традиції і має власний світогляд. Але, незважаючи на це художник відчував себе тут добре і вільно, вражений духом подорожей.
У Бретані Гоген пише картину “Танцюючі дівчата”, на якій зображені три бретонських дівчинки, танцювали національний танець. Дівчатка одягнені в національний одяг, прикрашену червоними квітами, які мабуть під час гри вони зірвали на полі. Дівчатка взялися за руки і водять своєрідний хоровод спинами один до одного. Поруч бігає маленька собачка, увязавшаяся за підлітками.
На тлі видно стіни старовинного замку і дахи міських будинків з кипарисами, що підносяться наче вежі. І відразу стає зрозуміло, що діти вибігли на околицю містечка, щоб на свіжому повітрі відпочити і повеселитися від суєтних домашніх справ, попустувати і потанцювати на зеленій траві. Пейзаж на тлі горбистий, що показує природу цієї місцевості. На сірувато-димчастому небі немає проблиску сонячного світла, але все ж це тихий, спокійний день, в якому навіть відсутній подих вітерця. Композиція картини динамічна і ця динаміка передана за рахунок діагоналей навколишнього пейзажу і пластики фігур дівчаток.
Колорит картини заснований на поєднанні контрастних темних і світлих кольорів. Тут вже відчувається любов художника до жовтих відтінків, присутнім майже на всіх картинах зрілого і пізнього творчості художника. Це помітно в жовто-зелений колір трави і жовтуватих обличчях дівчаток, що нагадують цим знаменитих таїтянок в картинах Поля Гогена.
Буденність побутового сюжету картини “Танцюючі дівчата” говорить про спокійному емоційному стані художника, що спостерігає за життям підлітків, чиє життя ще наповнена радістю і безтурботністю.