Образ високої сосни, від якої виходить благодатна тінь, пестить своїми невидимими променями, як людей, так і навколишній простір, завжди нагадувала Сезанну щасливе дитинство і юність. Протягом усього життя він згадував дерево, що росте в околицях Екса, де він гуляв з друзями – Золя і Байлем і, під покровом якого вони ховалися від палючого сонця.
Створивши картину “Велика сосна поблизу Екса” художник зумів передати відчуття мінливості світу, є в той же час вічною субстанцією. Сосна в долині річки Арк, яку художник увічнив на полотні – данина поваги природі, гімн її силі і красі.
Стовбур дерева можна вважати символом непорушності та стійкості, в той час як зелені плями передають відчуття руху, при цьому, на тлі загальної гармонії, досягнутий яскравий контраст між постійним та змінним.
Робота виставлена в Державному Ермітажі.