Картина “Авіньйонські панянки” або в первісному варіанті “Філософський бордель” по-справжньому епатував публіку. Навіть друзі майстра не прийняли зухвале твір.
У 1906 році Пікассо захопився африканською культурою, відкриття та дослідження якої ознаменував початок століття. На майстра справили величезний вплив скульптура і грубі негритянські маски, що володіють магічною силою. Цей багатий культурний пласт став ефективним поштовхом для Пікассо, разюче оновивши його методи і стиль.
“Авіньйонські панянки” поєднують в собі безпосередній вплив африканського мистецтва і творчості імпресіоністів, зокрема, Сезанна.
Сюжет навіяний відвідуванням одного з борделів Барселони. Як стверджував сам Пабло Пікассо, ні над однією картиною він так скрупульозно не працював, витративши на неї цілий рік.
Мистецтвознавці вважають це полотно відправною точною кубізму, адже тут фігури дівчат представлені не в реалістичному розумінні, а у вигляді геометричних фігур і об’ємів – гострі кути, точні прості лінії, конструктивність.
Група дівчат на тлі фіранки створює абсолютно нову реальність. Згодом таке авангардне уявлення людини стане фірмовою “фішкою” майстри, завдяки чому дізнатися його індивідуальний стиль не складе труднощів навіть людині зовсім далекій від образотворчого мистецтва.
Не відразу впадає в очі невеликий, дещо схематичний натюрморт внизу полотна – це зображення фруктів, підкреслює розслаблено-відверту обстановку борделю Каррер Авиньо.
Також цю роботу можна розглянути як конгломерат всіх періодів художника – праві дівиці намальовані в африканських масках, що знаменують народження кубізму, інші ж намальовані в антуражі блакитних або рожевих тонів, нагадують глядачеві про померлих “блакитному” і “рожевому” періодах.
Цікаво те, що згідно з рентгенівським знімкам початковий варіант картини був зовсім іншим – на полотні крім дівчат були присутні моряки і студент-медик з черепом в руках. Однак чомусь Пікассо відмовився від первісного задуму, і зобразив лише п’ять оголених дівчат.
Картина стала свого роду психологічним викликом суспільству, і не дивлячись на обурення оного, Пікассо дуже любив цю роботу, звівши її в розряд хрестоматійною. Майстер зважився продати її лише в 1924 році.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)