Кінець 1890-х – це найтрагічніший період в житті Гогена. Повернувшись, у 1895 році на Таїті художник мріяв відновити ставлення з Техурой, але та виховувала сина Гогена – Еміля вже в іншому шлюбі, з місцевим чоловіком.
В кінці 1897 Гоген отримав страшну звістку про смерть гаряче улюбленої дочки. Потім нещастя спіткало сина Кловіса – йому паралізувало ногу. Пройде зовсім небагато часу і двадцятирічний Кловіс зважиться на операцію, яка приведе до його смерті.
Важко собі уявити, які емоції охоплювали художника в цей важкий для нього час, відомий факт, що Гоген навіть зробив спробу самогубства.
Як це ні парадоксально, але саме на цей час припадає розквіт колористичне обдарування великого майстра. Протягом усього творчого шляху, Гоген керувався думкою, що колір саме той художній засіб, який зможе передати найтонші нюанси і настрій.
Картина “Купальниці” – незвичайна робота Гогена. Кінець 90-х характеризує якраз зміна колірного колориту – на зміну яскравим тонам приходить більш похмура палітра, “Купальниці” ж, навпаки, відрізняються незвичайною яскравістю.
Полотно демонструє глядачеві купальниць – таитянских жінок. Їхні оголені тіла і вільні пози уособлюють єднання з природою, свободу і екзотичну красу.
У виконавському плані Гоген залишається вірним собі – площинне зображення фігур, яскраво виражений контур, розподіл кольорів на полотні певними значними площинами.
Робота “Купальниці” входить в список найдорожчих картин, проданих на рубежі XX і XXI ст. В 2005 році це полотно пішло з аукціону за 55 млн. доларів. Покупець, до речі, побажав зберегти інкогніто.
(3 votes, average: 3.67 out of 5)