Картина “Перше причастя” була створена 15-річним Пікассо за порадою батька для Виставки образотворчих мистецтв в Барселоні в 1896 році. В цей час Пабло навчався в Школі витончених мистецтв Ла-Лонха. Один з його викладачів Гарнело Альда, вельми успішний іспанський художник, спеціалізувався на живопису “високого” академічного історичного жанру, що передбачало в тому числі створення картин і на релігійно-міфологічні сюжети.
У його майстерні було зібрано безліч необхідних для подібної роботи предметів: церковні шати, потири, свічники, своєрідні “декорації”, що імітують вівтар, церковну паперть. Так як Гарнело Альда був колегою дона Хосе Руїса, юному художнику було дозволено скористатися цією студією.
Картина не була відзначена премією на виставці, її ніхто не купив, але тим не менш Пабло отримав замовлення від жіночого монастиря в Барселоні на кілька картин релігійного змісту. На жаль, ці роботи загинули під час антимилитаристского та антиклерикального повстання в Каталонії в липні 1909 року.
В цей період було спалено близько 50 церков і монастирів, в тому числі і обитель, де зберігалися картини Пікассо. Пікассо ніколи не був набожним, релігійною людиною. Тим не менш, його учнівських малюнках 1895-1896 років досить багато сюжетів із життя Ісуса, Благовіщення, чимало зображень святих – св. Себастьяна, св. Петра, св. Антонія Падуанського.
Настільки активного і амбітного молодого художника не могли не цікавити засоби виразності та іконографічні схеми, якими користувалися великі майстри минулого: ця своєрідна “їжа” для його особистого творчого зростання, перетравлюючись практично до невпізнання, поступово формувала художницьку індивідуальність Пікассо. Багато років потому автор багатьох статей і книг про майстра П’єр Декс, знав Пікассо більше чверті століття, спитав його, чи не шкодує він про те, що писав картини, подібні “Першого причастя”. І Пікассо відповів йому: “Не заблуждайся, для мене тоді це було дуже важливо”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)