Скільки ж всього цікавого ми дізналися про воду в самий останній час! Особливо завдяки фільму “Велика таємниця води”. Втім, ще стародавні шумери твердо знали: вода може бути як джерелом великих милостей, так і незліченних лих. Милість дарує дощ на рисові посіви, лихо приносять повені.
Серед імпресіоністів “Рафаелем води” називали Клода Моне. Не уникали звернення до зображення водної стихії і спадкоємці імпресіоністів, серед яких – французький майстер Поль Гоген. Картина “Хлопчик біля води” належить ще до тих шедеврів майстра, що написані до від’їзду на Таїті. І шлях таітянскій період творчості Гогена по праву може бути порівнянний з пушкінської болдінською осінню, не можна применшувати значення інших його робіт. Паризький період теж по-своєму значимий. Фігура хлопчика, звичайно, зупиняє на собі увагу не тільки тому, що це слово фігурує в назві картини.
Хлопчик явно з аристократичної родини – акуратно костюмчик сидить і сама скромність за манерами. Сама ж річку не назвати повноводною і бурхливою. Судячи з усього, у розпалі літо. Вона розмірено котить свої води в затінку дібров, дзюрчання струменів заспокійливо діє на вештання городян вечорами. Що ще цікаво – фігура хлопчика з деревно-коричневого колориту майже зливається з фоном самих прибережних дерев.
