Місцевість, зображена Хиросигэ, прилягала до східного берега річки Сумидагава, яка впадала в затоку Эдован. На півночі району Хондзе всюди були мілини, зарослі очеретами, тут же в чотирьох кілометрах від центру міста Едо перебувала село Коу-ме-мура. Місцевість була відома своїм каналом Хикифунэгава, вид на який відкривається в гравюрі.
На початку періоду Едо він постачав водою райони Хондзе і Фукугава, але згодом став використовуватися для вантажних перевезень. Він був малий і вузький, тому човни тягнули за допомогою мотузки люди, яких можна назвати бурлаками. У цій гравюрі художник не показує самі човни і людей, тянуших їх. Не зображує він і сливи, дали назву селу. Дерева на передньому плані зліва – це японська вільха. Праворуч від мосту, під ними діти грають з цуценятами. Далі, за деревами на першому плані видно міст Хатидаммэбаси, який переходять дві жінки в головних уборах, за ним мости Косинбаси і Ситихоммэбаси.
По обидва боки каналу жовтіють заливні рисові поля. Різка темно-синя смуга бокаси проходить в пізньої гравюрі по самому центру каналу Хикифунэгава. Змінюється загальний колірний тон гравюри. Небо набуває рожевий колір, переходячи у верхньої кромки листа в червоний.