Від височини, що проходить уздовж Мэгурогава, відкривався вид на рисові поля і гору Фудзі. Тут знаходився відомий храм, присвячений Фудо-Мео. Місцевість Мэгуро була знаменита ще й тим, що гора Фудзі добре проглядалася з будь-якої її точки. На схилі Тяядзака, серед японських червоних сосен перебував чайний павільйон, який називався Фудзимитяя. Від нього відкривався прекрасний вид на Фудзі, тому чайна отримала таку назву. З нею також пов’язана історія відвідування чайної третім сегуном Иэмицу під час його соколиного полювання. Иэмицу зупинився тут ненадовго і йому прислуговували подружжя-люди похилого віку. У пам’ять про це відвідування чайний будиночок стали називати “Дзидзигатяя” .
У гравюрі вона зображена праворуч. Від неї відкривався вид на заливні рисові поля, які перетинає подорожній з конем. На горизонті, біля підніжжя Фудзі видно гірський хребет Тандзава. Зліва на передньому плані височіє гора Ояма. Смуга туманів у передгір’ях Фудзі в пізнішому виданні така ж світла, як і сама гора. Одяг подорожніх, милуються прекрасним видом на Фудзі, пофарбовані в більш темні тони і виділяються на фоні заливних рисових полів.