Сучасники бачили в роботах Хиросигэ нагадування про відвідування тих чи інших місць Японії, знаменитих своєю красою. Однак нерідко його дорікали в тому, що він навмисно спотворював реальний вигляд зображуваної місцевості. Про причини кожної з “неточності” складно сперечатися, але відомо, що Хиросигэ вів шляхові щоденники, в яких фіксував види, що привернули його увагу, як у випадку з серіями, присвяченими дорозі Токайдо, а тому всі відступи від їх дійсного вигляду продиктовані суто художніми міркуваннями.
І в його пізньої серії “Сто знаменитих видів Едо” чимало листів з таким підходом до “портрета” конкретної місцевості. При всьому тому Хиросигэ не тільки зображував натуру, але й прагнув передати її емоційну домінанту, настрій природи. Можливо, друга задача була для нього головною, чим і пояснюється те, що він міг опускати або змінювати окремі деталі або ж додавати неіснуючі.