Пагорб Конодай знаходиться на західній околиці височини Симоусадайти. Біля підніжжя пагорба, з півночі на південь протікала річка Тонэгава. Раніше на цій височині знаходився замок Ітікава-дзе, що належить роду Сатомі. Недалеко від нього розташовувався храм Кокубундзи. Це було саме жваве місце в Симоуса.
В епоху Едо в назву цього місця став входити ієрогліф “лебідь”, оскільки на річці Тонэгава було багато лебедів. З метою захисту Едо від повеней уряд бакуфу наказав змінити течію річки Тонэгава з півдня на схід. Частина води протікала біля західного підніжжя пагорба Конодай, далі на південь і впадала в затоку Эдован. Це протягом називалося також Эдогава. Завдяки зміні перебігу зручною стала перевезення вантажів з півночі Японії.
У період Едо сталося руйнування пагорба, утворився крутий обривистий схил, він видно на гравюрі зліва. З пагорба Конодай відкривався прекрасний вид. На горизонті видно замок Едо, ліс храму Се-нсодзи і дах храму Хігасі Хонгандзі, гори Уено і навіть гора Фудзі. Підніжжя скелі забарвлюється в коричневі тони, в початковому ж варіанті колір однорідний. Синя смуга бокаси проходить не впоперек, а вздовж течії річки Тонэгава, відтіняючи підстава скелі. Небо, жовте у горизонту, який поступово переходить у ніжно-рожеве та блакитне.
