Недалеко від мосту Маннэнбаси, в нижній течії річки Сумидагава, від її основного русла відокремлювався протока Хакодзакигава. На перетині двох рукавів річки утворився острів Хакодзаки. За цією місцевістю закріпилася назва Мицумата – “розвилка”. Інше її назва – Вакарэнофунти, тому що тут проходили протоки прісної і солоної води, яка з’являлася в річці під час припливу в Эдоском затоці.
Неподалік від Хакодзаки, біля мосту Сін-Охасі, були насипні землі Накадзаку, на яких розташовувався один з популярних в Едо квартал розваг. Тут процвітали ресторани, чайні лавки, розважальні заклади. Але в 1789 році, за наказом сегуна Мацудайра Саданобу, мілина була знищене і знову перетворилася в протоку. Хиросигэ зображує місце, де була Накадзака, на передньому плані гравюри. Праворуч, на острові Хакодзаки розташовувалися особняки дайме. Один з них, з червоними воротами, зрізаними краями аркуша, належав губернатору Биттю-але ками по прізвища Хота.
На задньому плані підноситься Фудзі, з чорною вершиною і білими схилами. Більш складним у другому варіанті стає колір стилізованих туманів біля підніжжя Фудзі. Яскрава жовта смуга у горизонту стає червоною. Смуга бокаси у пізнішому листі проходить по нижньому краю.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)