У гравюрі зображено процесія самураїв, яка рухається вздовж Сотобори – Зовнішнього рову, що оточував замок сьогуна. Це було одне з грандіозних заходів Токугава Іеясу. Схил, по якому йдуть самураї, називався Кинокунидзака, що означає: Схил вздовж східного фасаду особняка провінції Киї. У відповідності з назвою на схилі знаходився маєток дайме провінції Киї.
Зліва видно дахи будинків кварталу Акасака. Спочатку цей район називався Аканэяма, тому що тут удосталь виростала марена, з якої виготовляли червону фарбу. “Аканэяма” в перекладі означає “Мареновая Гора”, але в народі за ним закріпилася назва “Акасака” – “Червоний схил”. Ставок Тамэикэ, заявлений у назві, не зображено на гравюрі безпосередньо. Відомо, що він виник в результаті технічної помилки. На задньому плані, майже біля лінії горизонту видно пожежна вежа замку Едо.
Зліва від групи самураїв зображена табличка, японський дослідник Міяо Сигэо, що вона говорить про заборону на рибальство у водах Зовнішнього рову. Тло квадратного картуша у пізньої версії забарвлюється в червоний колір з жовтими вкрапленнями. Крони дерев по краях набувають темний опеньок. Передній нижній край гравюри відзначений темною смугою. В іншому ці два листа близькі за кольоровим рішенням.
