Картину “Захід в Монмажуре” Ван Гог написав під час перебування на півдні Франції, в найбільш плідний період своєї творчості. У той час він невпинно писав пейзажі з натури. Під час одного з літніх прогулянок художник виявив кам’янисту місцевість, поросла вересом, невеликими дубами і чагарниками. На заході сонця цей куточок природи грав відтінками золота, відбиваючи сонячні промені.
Ван Гог поспішив відобразити красу побаченого в новій картині. Він показав чисте призахідне небо, забарвлене фарбами призахідного сонця. Золоті, рожеві і бузкові іскри світла грають і переливаються, забарвлюючи листя і траву в теплі тони. Вдалині синіє тонка смужка горизонту та пшеничне поле, а ліворуч можна розгледіти обриси будівель абатства Монмажур.
На передньому плані Ван Гог розмісти два молодих кривих деревця, прозора листя яких віддзеркалює промені сонця і бузково відтінки неба. Вся зелень на картині виблискує нескінченною кількістю теплих фарб, які так вразили і надихнули художника. Пейзаж виглядає романтично і благородно, в ньому з граничною увагою відображена атмосфера вечірня.
Слід зазначити, що довгий час ця картина вважався не належить пензля Ван Гога. Його справжність була встановлена тільки в 2013 в результаті ретельної експертизи.
