Портрет таїтянської жінки в європейському платті і з квіткою у волоссі – одна з перших робіт Гогена першого таїті періоду.
У 1891 році живописець переїжджає на острів і обгрунтовується там, купивши собі хатину. Новий побут, абсолютно інші звичаї і життєвий уклад, інша естетика радували і надихали Гогена.
Зображена героїня картини – сусідка художника, яка з цікавістю дивилася на хатину минулого європейця, не наважуючись його турбувати. Однак цікавість таки взяла гору, і одного разу вона опинилася на порозі. Жінка попросила дозволу подивитися репродукції картин, які були розвішені по стінах хатини Гогена. Японські гравюри, картини примітивістів, Моне заворожили таитянку незнайому з живописом.
Поки гостя розглядала картини, Гоген зробив начерк її портрета, чим дуже збентежив островитянку. Вона тут же помчала геть, але незабаром повернулася ошатно одягнена і з квіткою у волоссі.
Не так давно французькі місіонери активно почали проводити роботу по зверненню “диких” таітян в Християнство і домоглися чималих успіхів. Саме тому жінка позує художнику в європейському платті. У волоссі її традиційний квітка – таїтянська гарденія або на тіарі. Ця квітка й донині має важливе значення для місцевого населення – він є символом цього краю, крім того, його прославили парфумери, застосовуючи тіарі для виготовлення вишуканих парфумів.
Таке дивовижне поєднання – незвичайна зовнішність, далека від традиційного розуміння краси, простого, але цивілізованого наряду і квітки, що є символом острова, дивує і сучасного глядача, не кажучи вже про публіку, яка милувалася роботою відразу після її створення. Сам Гоген був задоволений картиною і відправив її одну з перших на континент, де вона майже відразу потрапила в приватну колекцію Якобсена.
Що стосується технічного боку картини, то відразу можна відмітити, що картина носить явний відбиток індивідуального стилю автора, який проявляється не тільки у виборі сюжету, але і в його втіленні – яскраві контрастні кольори, явно виражений контур, декоративність і барвистість. У побудові композиції Гоген також використовує улюблений прийоми – яскравий жовто-червоний фон стилізований квітами, який надають картині закінченість і врівноважують простір.
Сьогодні з цим чудовим шедевром можна познайомитися в Копенгагені, в Новій гліптотеці Карлсберга.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)