У Парижі Ван Гогом було написано безліч натюрмортів. Художник невпинно зображував квіти, фрукти, книги й інші предмети. При цьому він експериментував з колірними ефектами, які виходять при застосуванні контрастних відтінків.
Приглушена палітра, характерна для ранніх періодів творчості, поступово поступається місце світлим і яскравим кольорам, які застосовуються в різних поєднаннях. Змінюється і живописна манера, де з’являються виражені великі мазки.
Цей натюрморт написаний 1887 року тонким шаром фарби, крізь який подекуди можна розглянути полотно. Яскраві темно-зелені відтінки скатертини протиставлені ніжним рожево-червоним шпалер з хитромудрим малюнком. Художник не надав великого значення правильності форм, з-за чого графин втрачає симетричність. Але скло з яскравими світловими відблисками написано тонко і з великою спостережливістю.
Мазки, якими написана скатертину, розташовані на окружностях навколо тарілки з лимонами, що змушує глядача сконцентрувати увагу на фруктах. Яскраво-жовті лимони в тіньовій частині набувають червоний відтінок, відкидаючи при цьому темно-зелені тіні на тарілку. Автор майстерно грає квітами, приводячи протилежні відтінки до гармонійного поєднання на полотні.