Піднесення від гір Уено до гори Асакуса раптом обривається, і з цього обриву тече річка Сякудзигава. Між двох пагорбів утворюється ущелині. По берегах річки круті скелі, по яких в ріку спадали кілька водоспадів. Тому річку Сякудзигава в цьому районі називали річкою-водоспадом. На правому березі річки знаходився храм Седзюин, за ним був спуск до річки Сякудзигава, де перебував водоспад Сэнрю, поруч з ним – печера. Вона була пов’язана з богом Фудомео, тому і водоспад прозвали Фудо-але таки.
Існував звичай здійснювати обряд обмивання в цьому водоспаді. В околицях цього водоспаду, немов у глибині тунелю, печера і скелі були покриті мохом. Тут, біля каскаду, навіть у літню спеку завжди відчувалася прохолода. Водоспад падала з великої висоти, і при падінні краплі води розбивалися на дрібні бризки, наче йшов дощ.
Хиросигэ намалював купаються у водоспаді людей, а сам водоспад зобразив немов величезне дерево, надавши йому міць і монументальність, але дещо перебільшивши його розміри. На тлі широкої синьої смуги струмливого водоспаду у другому варіанті гравюри ясно виділяється підвішена мотузка з вплетеними смужками паперу, огораживающая місце присутності ками – синтоїстського божества. Змінився і квадратний картуш.